Зв’язок різних видів мистецтв під час вивчення української літератури в старших класах

28 березня 2013 року в приміщені ліцею відбувся майстер-клас вчителя української мови й літератури ліцею О.В. Кушнеренко, учасника Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року – 2012». Учитель поділилася з присутніми думками та спостереженнями з проблеми використання різних мистецтв у процесі вивчення української літератури. 
Лейтмотивом виступу вчителя була думка про важливість комплексного підходу до використання культуротворчого впливу різних видів образотворчості у процесі вивчення літератури.
У своїй роботі вчитель поєднує такі види мистецтв: література – музичне мистецтво – образотворче – архітектура – кіномистецтво – театральне. Мета вчителя не тільки передавати учням знання, а формувати системне мислення, збуджувати уяву, позитивне ставлення до пізнання, розвивати естетичні смаки.
Синтез таких видів мистецтв дозволяє:
- пізнати літературу як унікальне явище мистецтва, «живий організм»;
- сприяти усвідомленню значення основних видів мистецтв; 
- розширювати та поглиблювати сприйняття літературного твору, розвивати навички його аналізу та інтерпретації з опорою на широкий мистецький аспект;
- розвивати критичне, образне мислення;
- навчати використовувати знання творів мистецтва як інструмент для розв’язання життєвих проблем.
Проблему, над якою працює, вчитель намагається реалізувати на уроках української літератури та мови, під час проведення спецкурсів, факультативних занять, залучає учнів до гурткової роботи. Широкий спектр використання даної проблеми дають позакласні заходи. 
Захоплюючою була практична частина майстер-класу. В контексті вивчення творчості Миколи Куліша вчитель вважає за доцільне звернутися до розповіді про провідні українські театри ХХ століття, наприклад, про театр ім. Івана Франка та театр «Березіль.
Розповідь про зв’язок літератури зі скульптурою була підкріплена розмовою про скульптуру Мойсея, яка надихнула Івана Франка на створення славнозвісної поеми.
Під час вивчення твору Л.Костенко «Маруся Чурай» учням пропонується роздивитися картину М. Пимоненка «Суперниці» та визначити, яка із зображених жінок схожа на Марусю. Вивчення новели В. Стефаника «Новина» супроводжувалося звертанням до відомої картини Едварда Мунка «Крик».
Серед завдань до ілюстрацій найчастіше вчитель використовує наступні: назвати епізоди, до яких створені ілюстрації; описати душевний стан героя, переданий ілюстратором.
На уроках української літератури учні прослуховують знайомі їм пісні, навіть не здогадуючись про автора віршів, чим створюється інтрига уроку і посилюється емоційний вплив літератури на школярів.
Останньою сторінкою розповіді про взаємозв’язок літератури з іншими видами мистецтва стала сторінка, присвячена залученню кінематографічного мистецтва. О.В. Кушнеренко вважає, що при всій привабливості кіно для сучасної молоді ним захоплюватися не треба, адже на уроці головним об’єктом розмови залишається художній текст. На думку вчителя, використовувати кіно епізод можна лише у випадку, якщо він є ключовим для розуміння художнього твору, якщо поставлено завдання оцінити вибір актора для втілення літературного образу та якщо важливо продемонструвати режисерську майстерність. Розмова продовжувалася навколо відомого фрагменту кінострічки «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, який був вигаданий режисером і якого немає в літературному оригіналі. Закінчився майстер-клас розмовою про творчість О.П. Довженка як кінорежисера.

О.М. Мандровний, методист міського методичного центру,

слухач майстер-класу