Одним із дієвих і розповсюджених способів пригадування є спосіб автобіографічних асоціацій. Автобіографічні вони в тому розумінні, що ґрунтуються на особистому досвіді вчителя (дати народження батьків, родичів, дітей, друзів тощо) та на відомих йому історичних фактах.

Наприклад, дату народження Т. Шевченка, а саме цифру 14, автор цієї статті асоціює із історичною подією – початком І світової війни 1914 року. Дату смерті поета – відміною кріпацтва у 1861 році.

Наголошуємо, що у кожного вчителя будуть власні історичні асоціації, головне, щоб вони слугували під час пригадування.

Для дат М. Лермонтова можуть бути такі способи. Перший - оснований на логічному мисленні. Помічено, якщо останні дві цифри в даті народження поміняти місцями – вийде дата смерті: 1814 – 1841 роки. Другий – історичні асоціації. Дата народження (а саме цифра 14) асоціюється з картиною початку І світової війни, а дата смерті (цифра 41) – з роком нападу фашистської Німеччини на Радянський Союз. Асоціації підсилюються провідними лейтмотивами його поезі, наприкладї:

Настанет год, России черный год,

Когда царей корона упадет…

Рік народження Л. Толстого (1828) легко запам’ятати, якщо утворити асоціацію з біографічним фактом самого письменника: він зазначав, що число 28 має в його житті неабиякий вплив, мало того що він народився 28 серпня 1828 року, але окремі значні події свого життя письменник пов’язував з ним: завжди в даті було присутнє число 28. До речі, і в математиці число 28 вважається досконалим числом: воно дорівнює сумі власних дільників: 1, 2, 4, 7, 14. Дата смерті письменника  асоціюється з ідеєю російської революції: Володимир Ленін назвав Л. Толстого «дзеркалом російської революції». Дата 1910 закінчує першу декаду нового століття і знаходиться між 1905 та 1917 роками.

Наступний спосіб – ланцюжок образів. Якщо ми знаємо дати народження Т.Шевченка і М. Лермонтова, то побачимо, що вони – однолітки. 

Збіг дат дозволяє образ одного письменника поєднувати з іншим, утворити асоціативний зв'язок. Так, образ Л. Толстого можна поєднати з образом французького письменника Жуля Верна. І знаючи, коли народився Лев Миколайович, вчитель пригадає і дату народження автора «П’ятнадцятирічного капітана».

За датою смерті можна асоціювати образи М. Лермонтова і Марини Цвєтаєвої (1841 – 1941), образи Л. Толстого, Марка Твена та О’Генрі (1910).

Навчати власних учнів таким способам запам’ятовування – важливий обов’язок учителя літератури.

Наступний спосіб, який використовує дитячу уяву і фантазію, називається «методом пожвавлення». До кожної з десяти цифр учитель/учень власною фантазією утворює асоціацію так, щоб форма уявленого нагадувала лінії певної цифри.

Наприклад, цифра 0 (ноль) асоціюється (нагадує) з колесом, сонцем, повним місяцем тощо. Цифра 1 – із свічкою, палкою, одиноким деревом. Цифра 2 – з лебедем. Цифра 3 – з чайкою, що летить, Цифра 4 – з стільцем (у перевернутому вигляді), диваном, хатинкою на курячих лапках тощо.

Такі образи в уяві треба оживити, спробувати їх збільшити чи зменшити, уявити до окремих дрібниць. Далі з образами створюється оповідання, в якому вони поєднуються. Наприклад, треба запам’ятати число 41: «Стоїть хатинка на курячих лапках (цифра 4), поруч величезний дуб (цифра 1) з пушкінського вступу («У лукомор’я дуб зелений»). Починається гроза, блискавка вдаряє в дуба, він нахиляється та падає на хатинку, яка з переляку тікає з місця падіння дерева». Якщо цю уявну історію вписати в ту інформацію, яка вимагає числа 41, завдання на довготривале запам’ятовування інформації буде виконано.

До недавніх пір всі способи запам’ятовування називали мнемотехнічними. Тепер поділяють на мнемотехнічні та ейдетичні. Різниця в тому, що мнемотехніка спирається на ліву півкулю мозку і логічне мислення. Ейдетика використовує образне мислення і уяву. Доведено, що резерви людської пам’яті, які, до речі, безмежні, знаходяться в ейдетичному мисленні.

Психіка людини так побудована, що інформація, один раз сприйнята особистістю, залишається там назавжди. Дослідження практиків спростували думку, що наша пам’ять потребує постійного повторення важливої для нас інформації із розрахунку: чим інформація корисніша, тим більше часу треба використовувати на її повторення. Однак спостереження за обдарованими людьми, над людьми в стані гіпнозу, в стресових ситуаціях доводять, що всім нам потрібно навчатися не запам’ятовувати, а пригадувати необхідну нам інформацію.

Обдаровані учениці Школи «Ейдетики», заснованої Ігорем Матюгіним, віком 17 років, змогли пригадати 10 років свого життя, день за днем, до дрібниць, чим дуже здивувати власних батьків. Тим більше, що вони не тренувались для цього навмисно.

До школи звернулась постраждала від нападників жінка, яка попросила допомогти їй згадати прикмети злочинців. Під час слідства вона не змогла назвати ні колір волосся нападників, ні колір очей, не зріст, майже нічим не допомогла міліціонерам. У школі її ввели в гіпнотичний стан, в якому вона дуже ясно знову побачила злочинців, змогла описати їх прикмети, навіть голову повертала в бік того з них, кого її просили описати. Із цими даними воно повторно пішла до міліції. Таким чином люди пригадували місця загублених речей, забуті номери телефонів, номери контрактів, суми в контрактах тощо.

Всі такі історії доводили одне: людей треба навчати пригадувати те, що лежить в довготривалій пам’яті.

Ми рекомендуємо наступну книжку для читання:

Матюгин И.Ю., Рыбникова И.К. Методы развития памяти, образного мышления, воображения – М.: Эйдос, 1996

О. Мандровний, методист міського методичного центру