«Вибір професії – важливий етап в життєвому та професійному становленні людини. Саме професія дає можливість людині реалізувати себе як особистість. В реальному житті не кожному вдається зробити найкращий професійний вибір. У психологічній науці накоплений досвід, що дозволяє оцінити ускладнення, які виникають у процесі свідомого вибору професії. Суть його в тому, що вибір професії розглядається як багатоетапний процес вироблення та прийняття рішення. На кожному етапі можна виявити найбільш типові помилки та ситуації, що утруднюють наступну професійну адаптацію».

 

Вибір професії, яка, без сумніву, «дає можливість людині реалізувати себе як особистість», нічим не відрізняється від вибору супутника життя і прийняття рішення про створення власної сім’ї без дітей або з дітьми. Вибір нареченої (нареченого) також характеризує сформовану або несформовану особистість. І далеко не кожному чоловікові вдається зробити найкращий вибір. Справа створення власної сім’ї – це також, як і вибір професії, «багатоетапний процес вироблення та прийняття рішень». Людина збирає необхідну інформацію, аналізує її, прислухається до порад оточуючих, намагається упорядкувати власні критерії відбору, визначає власні пріоритети і після довгих роздумів приймає рішення.

 

Всі помилки під час вибору майбутньої професії, у тому числі й професії вчителя, обумовлюються внутрішніми та зовнішніми причинами: як помилками світогляду самої людини, так і помилками в організації життя суспільства, які випливає із недосконалого керування суспільством з боку державності. Помилки у керуванні суспільством накопичуються, зовнішнім проявом чого є внутрішньосоціальна напруга та погана якість суспільного життя. Школа і учительство як професійна спільнота діє у руслі державного керівництва і, як і усе суспільство, відчуває на собі наслідки вдалого чи невдалого керування ним.

 

Якщо сказати стисло, помилки у виборі професії є результатом помилок у вихованні та навчанні людини в сім’ї та в навчальних закладах. Кожна людина перебуває в певному інформаційному колі, яке щодня наповнює його світогляд та світорозуміння новими образами та поняттями.

 

Образ учителя також мінливий: сучасне покоління навіть не уявляє ступінь авторитетності учителя в минулому столітті  у порівнянні із сьогоденням. Інформаційним полем, в якому перебуває молода людина, можна керувати і створювати сприятливий для вибору молоддю професії вчителя образ, а можна, навпаки, свідомо не помічати таку професію або принижувати її представників засобами кінематографу або телебачення.

 

Всі внутрішні чинники, які впливають на вибір та прийняття рішення, а саме стереотипи мислення, індивідуальна моральність, ціннісні орієнтири, мотиви, емоційне ставлення – це продукт культури, в якій виховувалась і навчалась людина. 

 

В основі особистості будь-якої людини – інформація. Тобто яким було інформаційне поле, в якому перебуває людина, таким буде і його особистість, таким буде і вибір професії, і вибір супутника життя, і прийняття рішення у цих справах.

 

Інформаційним забезпеченням людини займаються в наступному порядку сім’я (мати, батько, близькі родичі), заклади освіти від дитячого садочка до вищої школи, державність через власні засоби масової інформації. 

 

Інформація якого джерела найбільш впливає на особистість людини? 

 

За принципом взаємної вкладеності одного в одне – найвпливовішою в часі є концепція життєбудови, яка тисячоліттями укорінена у суспільстві і підтримується всім суспільним життям. Така концепція життєбудови може бути як гуманістичною, так і антигуманною. Концепція життєбудови підтримується в суспільстві трьома гілками влади і так званими «неписаними» законами.

 

Концепція як інформаційна цілісність може існувати тисячоліттями і об’єднувати та породжувати собою культуру, спільну для багатьох народів та країн. Наприклад, такою концепцією світобудови і життєбудови, яка об’єднує багато країн в єдину західну цивілізацію, є біблійна концепція.

 

В руслі прийнятої в суспільстві концепції визначається мета і зміст освітньої системи. Результат, який досягається в суспільстві за допомогою існування інституції народної освіти – відтворення народу (нації). Той факт, що народ зберігає та відновлює в череді поколінь сам себе, не розпорошує власні сили, не розчиняється в іншому народові, - заслуга системи освіти, яка підтримується і самим народом, і владою, яку він породжує.

 

Саме в цьому величезна відповідальність будь-якої людини, яка прийняла рішення працювати шкільним учителем – відповідальність за збереження свого народу незмінним у часі і в череді поколінь.

 

Вирішальний вплив на свідомість людини системи освіти, прийнятий в суспільстві, може бути використаний і проти народу, для знищення його. Яскравим прикладом цього був германський план «Ост» щодо населення окупованої України в роки другої світової війни: «В документі NO-1880 зазначено, що для цих етнічних груп [поляки, гуралі, українці, лемки, білоруси та інші] не потрібно вищої школи, вони тільки можуть мати елементарну школу, яка вчить рахувати до 500, писати власне ім'я, вчить підкорятись німцям і бути чесними, працьовитими та добрими; читання для цих етнічних груп вважалось непотрібним» (із статті «Нацистська расова політика» у Вікіпедії).

 

Зовнішнім проявом погіршення якості системи освіти у державі є непрестижність професії учителя. Саме таке словосполучення – «погіршення якості освіти» – використано у тексті Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року:

«Проблемою, яка потребує розв’язання, є суттєве погіршення якості загальної середньої освіти протягом 1992—2016 років, що є наслідком ряду таких  факторів:

• зменшення обсягів фінансування;

• зниження рівня оплати праці вчителя;

• незадовільне матеріально-технічне забезпечення шкіл;

• бюрократизація системи управління освітою;

• застарілі зміст освіти та методики викладання».

 

Якщо погіршується якість освіти, тоді сама система освіти може випускати у життя таких випускників, які, будучи основою дорослої частини населення, своєю діяльністю знищать завоювання попередніх поколінь людей.

 

Безперечно, вибір професії обумовлений її престижністю в суспільстві. Людство у своєму розвиткові рухається по техногенному шляху, все більше віддаляючись від біогенного, в якому досягається певна гармонія між біосферою та техносферою. Це спричинило появу нових видів людської діяльності і професій відповідно. Так, стали вкрай потрібними професії, пов’язані із роботизацією та використанням штучного інтелекту, із моделюванням віртуального середовища тощо. 

 

Техногенний шлях розвитку націлений на досягнення швидкого результату за допомогою технічних засобів. Біогенний шлях націлений на розвиток і розкриття генетично обумовленого творчого потенціалу людини. Професія вчителя стосується саме цього шляху розвитку кожної людини.

 

В реалії сьогодення ми маємо ситуації, коли замість розвитку власної пам’яті і мислення дитина покладається у цьому на калькулятор та комп’ютер; коли замість розвитку власного образного мислення, уяви та фантазії під час читання художньої літератури дитина користується чужим візуальним продуктом у вигляді мультфільму чи кінофільму. Відбувається підміна реального життя людини в біосфері віртуальним життям перед екраном телевізора, монітора чи смартфона.