Як самостійно здійснити календарно-тематичне планування?

Продовження для предметів "Українська література", "Світова література"

Для предметів "Українська мова", "Російська мова"

Або в навчальних програмах, або в окремому зошиті
 
Організація роботи вчителя-словесника починається насамперед з календарного і тематичного планування. Міністерство освіти і науки України пішло на зустріч молодим спеціалістам, коли в “Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів”, затвердженої наказом № 240 МОН України від 23 червня 2000 року, зазначило: “Календарне планування навчального матеріалу здійснюється вчителем безпосередньо у навчальних програмах. На основі календарних вчителі розробляють поурочні плани, структура і форма яких визначаються ними самостійно” .
Практика свідчить, що саме так, як запропоновано в “Інструкції”, зручно планувати вивчення предметів “Українська література”, “Світова література”, “Література (інтегрований курс)”. Але краще зробити календарне планування в окремому зошиті з таких предметів, як “Українська мова”, “Російська мова”. Проблема виникає тому, що мовний і мовленнєвий блоки подані в програмі окремо.
Складним для вчителя може бути поєднання мовного і мовленнєвого матеріалів в певну послідовність. Помічником в цій справі стає зміст відповідного підручника. Для зручності вчителя автори більшості підручників розташовують уроки зв’язного мовлення (матеріал мовленнєвої змістової лінії) в певній послідовності в проміжках між мовним матеріалом.

Про тривалість окремої теми

 

Новацією української освітньої системи, починаючи з 2000 року, став обов’язковий тематичний розподіл програмового матеріалу, і відповідно такому розподілу стало застосовуватися тематичне оцінювання. З цього часу українська школа перейшла на семестрову форму навчання, скасувавши при цьому попередню систему оцінювання за чвертями.

В чинних програмах з мов та літератур час на вивчення певної теми не однаковий. Наприклад, в програмі з української мови для 7 класу 20 годин рекомендовано на вивчення дієслова, 6 годин на вивчення дієприкметника, по 4 години на вивчення прийменника та сполучника, 2 години на вивчення вигуку.

Які рекомендації отримали вчителі і методисти від Міністерства освіти і науки України в перші роки впровадження таких змін в освітню систему?

В перший же рік застосування тематичного оцінювання Міністерство освіти і науки України рекомендувало завеликі теми ділити на підтеми і визначило оптимальну кількість годин однієї теми (чи підтеми) – 5-10 годин. У статті “Тематичний контроль за рівнем навчальних досягнень учнів з рідної (української) мови” Леонід Скуратівський та Галина Шелехова роз’яснюють: “Основною одиницею оцінювання є навчальна тема, обсяг якої в лінгвістичній змістовій лінії може бути в середньому 5-10 годин, а інколи дещо більше чи менше. Визначаються теми відповідно до логічної структури їхнього змісту. При цьому теми, розраховані на значну кількість навчальних годин (наприклад, “Іменник”, “Дієслово”), розподіляються на підтеми (наприклад, “Іменник як частина мови”, “Правопис і стилістичні засоби іменників”)”. 

Взагалі, в навчальному посібнику “Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти” , виданому в 2004 році, в передмові зазначено: “Доцільність тематичного оцінювання зумовлена психологічними закономірностями засвоєння навчального матеріалу, що передбачають реалізацію послідовних його етапів, що не можна здійснювати на одному уроці. З огляду на це поточне оцінювання на кожному уроці в традиційному розумінні (виставлення оцінок у класному журналі) не є обов’язковим, хоча й можна здійснюватися за бажанням учителя чи з урахуванням особливостей того чи іншого навчального предмета”.

 
Залежність кількості тем в семестрі від загальної кількості годин на опанування предмету
 
За дванадцять років застосування нової системи освіти визначилося певне співвідношення між кількістю годин на вивчення предмету та кількістю можливих тем для кожного семестру. Так, якщо предмет викладається протягом 70 годин на рік (і, відповідно, двічі на тиждень), то семестровий навчальний матеріал рекомендується ділити не більше, як на три теми. Це знайшло відображення у тексті додатку до листа МОН України № 1/9-301 від 28.04.2006 року “Вимоги до виконання письмових робіт учнів і перевірки зошитів з української мови й літератури та зарубіжної літератури у 5-11 класах”: “Кількість тематичних контрольних робіт з української та зарубіжної літератури однакова в усіх класах – не менше шести на рік ( у профільних класах – не менше восьми на рік)”. 
Опора на зведені таблиці

Де вчителю-словеснику шукати рекомендовану кількість тем з української (російської) мови до кожного семестру? Кожна програма з мови супроводжується зведеною таблицею, в якій зазначається мінімальна кількість тем, а також мінімальна кількість видів контролю протягом кожного семестру.
Отже, саме із знайомства з даними таблицями і повинен вчитель розпочати календарне планування своєї викладацької діяльності.
Окрім визначення кількості потрібних тем, треба звернути увагу на ті види контрольної діяльності, які не проводяться в певному класі. Наприклад, за програмою з української мови для шкіл з українською мовою навчання не проводиться в І семестрі 5, 6, 7 класів письмовий твір. За програмою з російської мови для 5 класу шкіл з українською мовою навчання не проводиться у І семестрі ані контрольний письмовий твір, ані контрольний письмовий переказ.
Після уточнення того, що не треба проводити, доречно знайти ті види контролю, які треба проводити і на які необхідно відвести окремі уроки. Адже своєрідність зведеної таблиці до програми з мови полягає в тому, що в ній вміщені й ті види контрольної діяльності, перевірка яких здійснюється протягом року індивідуально; для них окремі уроки не відводяться.
На цьому етапі аналізу таблиці вчитель-словесник повинен зрозуміти особливості наповнення контрольного уроку з мови. Якщо контрольний урок призначений для проведення письмового переказу чи письмового твору, то і увесь час контрольного уроку присвячений написанню твору чи переказу.
Якщо контрольний урок призначений для тематичного оцінювання, то тільки частина його відводиться для виконання тестових завдань для перевірки мовних знань і вмінь з певної теми, а решта часу повинна бути використана на проведення або контрольного аудіювання, або контрольного читання мовчки, або контрольного диктанту (якщо у зведеній таблиці всі ці три види діяльності передбачені для перевірки). 
Кожна чинна програма з мови націлює вчителя саме на таке використання часу контрольного уроку для проведення тематичного оцінювання. Наприклад, програма з української мови у додатку роз’яснює: “Перевірка мовних знань та вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на їх виконання відводиться 15-20 хвилин уроку) або диктанту, залежно від характеру навчального матеріалу. Решта часу контрольного уроку може бути використана на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки”
Підведемо підсумки 
 
Під час складання календарного плану викладання української мови у 6 класі (на один семестр) треба:
1) знайти загальну кількість годин на вивчення матеріалу протягом семестру;
Під час вивчення предмету тричі на тиждень у І  семестрі загальна кількість навчальних годин складатиме 48 (16 навчальних тижнів);
2) відшукати кількість тем, на які треба розділити навчальний матеріал; 
Відповідно стільки ж буде окремих контрольних уроків (якщо три теми – то й три контрольні уроки);
3) знайти в програмі мовленнєву змістову лінію і кількість годин на її опанування, визначити кількість уроків зв’язного мовлення на І семестр; 
Для І семестру беремо трохи менше, ніж половина (наприклад, річна кількість уроків зв’язного мовлення 24, тоді у І семестрі плануємо 11 годин, у ІІ семестрі – 13 годин);
4) у зведеній таблиці знайти ті види контролю, на проведення яких треба відвести окремий урок;
У І семестрі учням треба написати контрольний письмовий переказ – 1 година.
5) тримати в пам’яті, що цю годину треба відрахувати від загальної кількості уроків на розвиток зв’язного мовлення (або взяти із резервного часу, який передбачений у програмах нового покоління);
6) порахувати кількість годин, яка залишиться на вивчення мовного матеріалу в І семестрі: 48 годин – 3 години – 11 годин = 34 години;
7) цей залишок часу – 34 години – перерозподілити між трьома темами. 
Можливі варіанти: 10 годин -  12 годин - 12 годин; 11 годин – 11 годин – 12 годин тощо.
 
16 серпня 2013 року

О.М. Мандровний

методист Славутицького

міського методичного центру