Як ММЦ перетворюється на центр професійного розвитку: аналіз ситуації

Усі небайдужі до долі міських методичних служб уважно слідкують для перебігом виконання Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про повну загальну середню освіту», у пункті 5 яких зазначається:

 

«до 1 вересня 2020 року органам місцевого самоврядування та місцевим державним адміністраціям забезпечити створення районних, міських (районних у містах) центрів професійного розвитку педагогічних працівників шляхом реорганізації науково-методичних (методичних) установ (центрів, кабінетів), крім закладів післядипломної освіти, та організувати і забезпечити відбір працівників до зазначених центрів на конкурсних засадах».

 

Нагадаємо, що необхідність такої реорганізації обумовлена у Законі України «Про повну загальну середню освіту», де в абзаці 2 ч. 3 ст. 52 Закону прописано: «З метою забезпечення професійного розвитку педагогічних працівників, здійснення їх науково-методичної підтримки у системі загальної середньої освіти функціонують центри професійного розвитку педагогічних працівників. Положення про центр професійного розвитку педагогічних працівників затверджує Кабінет Міністрів України».

 

Реорганізація методичних служб: проєкт Положення і законопроєкт № 3579

 

І дійсно, 19 травня 2020 року на сайті МОН України був запропонований для громадського обговорення проєкт Положення про центр професійного розвитку педагогічних працівників. Після закінчення обробки пропозицій, висунутих під час громадського обговорення, Положення було подано на затвердження до Кабінету Міністрів України. Остаточний варіант Положення був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 29 липня 2020 року. (джерело)

 

Водночас із громадським обговоренням проекту Положення про центр 03 червня 2020 року був зареєстрований під № 3579 Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення професійного розвитку педагогічних працівників та надання їм методичної підтримки і направлений у відповідні комітети Верховної Ради України. (https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69006)

 

Законопроєкт № 3579 пропонує:

 

«I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

 

1. У розділі Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про повну загальну середню освіту" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 17.03. 2020, № 50 (7307), ст. 12-19) пункт п'ятий виключити.

 

2. В підпункті 2) пункту а) статті 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 24, ст.170) після слів "...вищих навчальних закладах" доповнити словами "забезпечення професійного розвитку та методичної підтримки педагогічних працівників,".

 

У Пояснювальній записці до законопроекту такі пропозиції аргументуються наступним чином:

 

«…Необхідно зазначити, пункт 5 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону України "Про повну загальну середню освіту" щодо реорганізації науково-методичних (методичних) установ (центрів, кабінетів) у районні, міські (районні у містах) центри професійного розвитку педагогічних працівників з одночасним відбором працівників на конкурсних засадах до цих центрів створює правову колізію і прямо суперечить ст. 36 КЗпП України.

 

Відповідно до ч.3 ст.36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40)».

 

У своєму висновку стосовно змісту цього законопроєкту Головне науково-експертне управління дало дещо інше бачення такої «правової колізії», поставивши її під сумнів:

 

«2. Законодавча пропозиція щодо виключення п. 5 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» із Закону обґрунтовується в п. 1 пояснювальної записки до законопроекту, зокрема, тим, що відповідне положення «прямо суперечить ст. 36 Кодексу законів про працю України» (далі – КЗпП України), що виглядає дещо сумнівним.

 

Так, відповідно до п. 5 розділу X Закону науково-методичні (методичні) установи (центри, кабінети) реорганізовуються в центри професійного розвитку педагогічних працівників. При цьому, забезпечується відбір працівників до зазначених центрів на конкурсних засадах. У той же час, на вищезазначені правовідносини поширюють свою дію положення ч. 4  ст. 36 КЗпП України, відповідно до яких у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників. Таким чином, якщо внаслідок реорганізації науково-методичних (методичних) установ (центрів, кабінетів) у центри професійного розвитку, в останніх з’являться нові посади, їх зайняття може проводитися на конкурсних засадах. У зв’язку з цим, вказаний пункт логічніше не виключати, а внести до нього відповідні зміни, при необхідності.

 

При виникненні трудових спорів у процесі реалізації Закону, вони можуть бути вирішені, в тому числі, в судовому порядку з урахуванням ч. 6 ст. 43 Конституції України та ст. 232 КЗпП України».

 

Звернемо увагу, що в даному експертному висновку намічений шлях розв’язання правової колізії, який, як бачимо, виник внаслідок хиб у формулюванні положень Закону, які бажано виправити шляхом внесення змін, при необхідності. Необхідність проходження конкурсного відбору експерти пов’язують тільки з новими посадами. Тобто конкурс проходить педагог, який не входив раніше у склад міського методичного центру.

 

Успішне проходження конкурсу дає право на укладання з таким педагогом трудового договору. Дії трудових договорів старого складу міського методичного центру відповідно до положення ч. 4 ст. 36 КЗпП України продовжуються. Це означає, що старий склад працівників міського методичного центру переходить до складу працівників центру професійного розвитку.

 

Також звернемо увагу на реакцію Профспілки працівників освіти і науки України, яка підтримала законопроєкт № 3579 (https://pon.org.ua/novyny/8016-zakonoproekt-3579-pro-pripinennya-reorganzacyi-metodkabnetv.html ). Вона висловила занепокоєння «незаконним звільненням методистів методичних установ»:

 

«На місцях, всупереч законодавству, не дочекавшись розробки Типового положення про районні, міські (районні у містах) центри професійного розвитку педагогічних працівників, вже розпочали повідомляти методистів методичних установ про майбутнє вивільнення.

 

Профспілка розраховує на підтримку Комітетом з питань освіти, науки та інновацій позиції щодо упередження дій щодо незаконного звільнення методистів методичних установ».

 

Як було зазначено у висновку Головного науково-експертного управління, методисти захищатимуть себе у судовому порядку з урахуванням ч. 6 ст. 43 Конституції України та ст. 232 КЗпП України.

 

Нагадаємо, що ч. 6 ст. 43 Конституції України зазначає: «Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення».

 

У статті 232 КЗпП України, яка має назву «Трудові спори, що підлягають безпосередньому розглядові в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах», зазначено:

 

«Безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами:

 

1) працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються;

 

2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу…».

 

Кількість посад працівників центру

 

Тепер розглянемо окремі статті нового Положення про центр професійного розвитку педагогічних працівників (ЦПР ПП).

 

В розділі «Управління та кадрове забезпечення центру» описується ситуація із штатним розписом:

 

«11. Штатний розпис центру затверджує його засновник відповідно до законодавства. Штатний розпис передбачає посади консультанта, психолога, бухгалтера, працівників, які виконують функції з обслуговування. Кількість посад консультантів, психологів, бухгалтерів, а також найменування та кількість посад працівників, які виконують функції з обслуговування, визначаються засновником центру. За рішенням засновника до штатного розпису центру можуть вводитися додаткові посади за рахунок спеціального фонду».

 

Спробуємо разом поміркувати про кількість посад консультантів ЦПР ПП.

 

Пригадаємо, що в Законі України «Про повну загальну середню освіту» стаття 52, де введено поняття «центр професійного розвитку педагогічних працівників», має назву «Ресурсне (інформаційне, науково-методичне, матеріально-технічне) забезпечення».

 

На першому місці в дужках – інформаційне забезпечення освітнього процесу. На часі вимога до закладу освіти мати власний веб-сайт, який би утворював інформаційне поле такого закладу освіти.

І дійсно, кожен із методистів в межах своїх посадових обов’язків утворює власне інформаційне поле і сам є джерелом такого інформаційного кола.

 

Інформаційне поле дошкільної освіти – 1 методист, який координує діяльність педагогів, що, в свою чергу, працюють із чотирма віковими категоріями дітей (3-6 років).

 

Інформаційне поле початкової школи – 1 методист. Він працює з учителями, які надають освіту чотирьом віковим категоріям дітей (1-4 класи).

 

Дуже об’ємним є інформаційне поле середньої та старшої школи, де шкільні предмети розділені за освітніми галузями, що визначає вузьку спеціалізацію педагогів-предметників. Педагогічна робота відбувається із сьома віковими категоріями дітей (5-11 класи).  Координують роботу вчителів-предметників 2 (3) методисти.

 

Для усунення проблем із дистанційною формою навчання новий центр потребує консультанта із інформаційно-комунікаційних технологій, який би забезпечував формування та оприлюднення на  веб-сайті ЦПР ПП бази даних програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників, інших джерел інформації (веб-ресурси), необхідних для професійного розвитку педагогічних працівників.

 

До складу працівників центру входить психолог, бухгалтер та працівники, які виконують функції з обслуговування.

 

Для діяльності центру є необхідними такі працівники, які виконують функції з обслуговування: секретар-референт, бібліотекар, прибиральниця.

 

Отже, нараховано 12 посад: директора, 6 консультантів (у тому числі консультант з ІКТ), психолога, бухгалтера, секретаря, бібліотекара, прибиральниці. Таким чином, склад працівників міського методичного центру дозволяє заповнити необхідні посади центру професійного розвитку педагогічних працівників.

 

Стратегія діяльності ЦПР ПП

 

Порівняємо завдання, які стояли перед науково-методичними центрами та стоять перед центрами професійного розвитку. Відбулася переорієнтація завдань: окремі завдання були вилучені, інші стали першочерговими.

 

В Положенні про методичний центр також існувала вимога підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Але тільки з оприлюдненням Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800, із змінами, внесеними постановою Уряду № 1133 від 27 грудня 2019 року, це завдання стало пріоритетним в діяльності центру професійного розвитку.

 

Це означає, що перед працівниками центру постало завдання утворити вичерпне інформаційне поле для педагогів міста щодо суб’єктів підвищення кваліфікацій, тематики їхніх освітніх заходів і створення такого банку даних, який щорічно буде оновлюватися.

 

Майданчиком, на якому педагоги міста будуть мати можливість обмінюватися враженнями, думками, досвідом застосування педагогічних технологій, запропонованих суб’єктами підвищення кваліфікації, є професійна спільнота педагогічних працівників.

 

Звернемо увагу, що в окремому місці Положення про центр дається визначення нового педагогічного поняття «професійна спільнота педагогічних працівників».

 

Другим по пріоритетності завданням центру стає координація діяльності професійних спільнот педагогічних працівників. Закон України «Про освіту» приділяє велику увагу академічній автономії закладів освіти і заперечує авторитарне втручання у діяльність закладу освіти. Тому центр професійного розвитку оновлює та відроджує міську мережу професійних спільнот. Це методичні об’єднання вчителів-предметників, педагогів закладів дошкільної, позашкільної освіти, творчі групи за професійними інтересами, майстер-класи, тренінги, семінари, школи педагогічної майстерності, педагогічні студії тощо.

 

Підвищення кваліфікації може відбуватися двома шляхами: 1) інтелектуальне опанування нових педагогічних технологій; 2) практичне їх опанування.

 

Із першим видом педагоги знайомі під час прослуховування короткотривалих вебінарів, які пропонує, наприклад, творче об’єднання «Всеосвіта». Таке ж інтелектуальне опанування відбувається і на очних курсах підвищення кваліфікації у процесі прослуховування лекційних занять викладачів інститутів перепідготовки.

 

Практичне їх опанування відбувається, коли отримані знання учитель зміг застосувати на практиці і вони дали новий результат. Водночас в інших вчителів нова технологія може не запрацювати. Знайти причину і пораду можливо тільки у спільному обговоренні, яке і надає професійна спільнота.

 

Саме тому основними в тематиці роботи засідань професійних спільнот залишаться питання обміну педагогічним досвідом у вигляді майстер-класів і практичних занять/тренінгів/практикумів.

 

Нововведенням є і орієнтація роботи центру на планування та визначення траєкторії професійного розвитку. Подається визначення поняття «траєкторія професійного розвитку педагогічного працівника», на яке будуть спиратися працівники центру.

 

Пригадаємо, що консультування педагогів входило до посадових обов’язків методистів. Наразі процес консультування стає базовим у діяльності консультанта ЦПР ПП. Консультування деталізовано по напрямках, серед яких допомога у проєктуванні траєкторії професійного розвитку педагогічного працівника.

 

Консультування може здійснюватися не тільки в приміщенні центру, а може бути і «виїзне», тобто у приміщенні закладу освіти. Зрозуміло, що побудувати об’єктивну траєкторію професійного розвитку педагога можливо, якщо консультант ЦПР ПП може спостерігати за його роботою безпосередньо.

 

Консультант наділений і можливостями супервізора, коли він стає для певного педагога наставником (супервізія - надання професійної допомоги спеціалісту або закладу, яка спрямована на роботу з професійними труднощами, аналіз недоліків та удосконалення організації роботи).

 

Найближчим в українській мові до поняття «супервізія» є поняття «наставництво» у значенні «давати поради, навчати чогось, направляти, націлювати, скеровувати, спрямовувати».

 

Сьогодні існує уявлення про консультування як про процес епізодичний у стосунках із педагогом. Водночас світова практика супервізії свідчить, що зустрічі супервізора і педагогічних працівників мають бути регулярними та офіційно  організованими.

 

Поряд із консультантами у центрі працює психолог, на якого покладається завдання забезпечити «надання психологічної підтримки педагогічним працівникам» та координувати роботу професійних спільнот, у які об’єднані практичні психологи закладів освіти. В умовах реформування освіти та запровадження НУШ психолог працюватиме не автономно, а в співпраці з консультантами. Адже професійні труднощі педагогів, які потребують супервізії, часто обумовлені психологічними чинниками.

 

Більш детальну інформацію про специфіку діяльності центрів професійного розвитку можна буде отримати на сайті Prometeus, команда якого започаткувала онлайн-курс «Підвищення кваліфікації педагогічних працівників: нові вимоги і можливості». Курс розрахований «для стейкхолдерів процесу підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти». Зауважимо, що спікерами курсу будуть Олександр Елькін, Олена Масалітіна, Іван Примаченко, Галина Титиш, Любомира Мандзій, Лілія Гриневич, Ганна Новосад. Курс стартує 1 вересня 2020 року.

 

Поза нашим аналізом ситуації щодо перспектив діяльності нового центру професійного розвитку залишились завдання, які традиційно виконував міський методичний центр: організація інтелектуальних,  спортивних та військово-спортивних змагань, серед яких Всеукраїнські учнівські предметні олімпіади, Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика, Міжнародний мовно-літературний конкурс імені Т.Шевченка, Всеукраїнський конкурс учнівської творчості, Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України, спортивно-масовий захід «Олімпійське лелеченя», фізкультурно-патріотичний фестиваль школярів України «Козацький гарт», Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура») тощо.

 

Натомість в Положенні на цей випадок є окремий абзац: «Центри не можуть виконувати завдання, не передбачені цим Положенням та іншими актами законодавства».

 

О.М. Мандровний, методист ММЦ

05.08.2020