Без труда нема плода

Прислів'я

Існує думка, що урок притаманний тільки такій організації, яка школа. Шкільне життя в основі – низка уроків. Всі колись відвідували школу, тому дивляться на урок із середини школи.

Але не здогадуються, що урок вже давно вийшов за межи школи. Урок пронизує усе людське життя.

В нашому житті школа займає таке важливе місце, бо саме вона відповідає за відтворення народу із його неповторною культурною ідентичністю. Вважається, якщо сучасна школа реформується, то слідом має зазнати змін і урок. Якщо і змінювати щось в уроці, то, на нашу думку, в бік першоджерел уроку, якогось еталону.

Чи існує такий еталон? Чи можна віднайти ознаки уроку, яких не торкається вітер суспільних змін? Виявляється - існує. Читаємо народну казку «Василина Прекрасна»:

«Пришла осень. Мачеха раздала всем трем девушкам вечерние работы: одну заставила кружева плести, другую чулки вязать, а Василису прясть, и всем по урокам. Погасила огонь во всем доме, оставила только одну свечку там, где работали девушки, и сама легла спать. Девушки работали. Вот нагорело на свечке; одна из мачехиных дочерей взяла щипцы, чтоб поправить светильню, да вместо того, по приказу матери, как будто нечаянно и потушила свечку.

— Что теперь нам делать? — говорили девушки. — Огня нет в целом доме, а уроки наши не кончены. Надо сбегать за огнем к бабе-яге!»

Як бачимо, слово «урок» використано для позначення певної господарчої роботи, обов'язкової до виконання. В народній свідомості – урок важливий не для того, хто його організовує (мачуха в ролі учителя), а для того, хто виконує завдання – тобто для учня.

Тому перша ознака еталонного уроку – надання учню важливого та важкого завдання (тобто настанова на працю ). Учень зобов'язаний його виконати. А якщо не виконає? В народній педагогіці не зрозумілі відмова від завдання або невиконання завдання.

Урок – це праця, праця наполеглива та важка, орієнтована на випробування сил учня (учениці). Коли сучасний учень каже: «Мені це не потрібно, тому що до цього шкільного предмету у мене немає хисту», народна педагогіка відповідає йому прислів'ям: «Хто має терпець, той буде митець».

Друга ознака: уроки наближають учня до майстерності в певній діяльності. Майстерність Василини Прекрасної підтверджується екзаменом (контрольною роботою). За змістом казки Василина – купецька дочка – стає царською дружиною, тобто підвищує свій соціальний статус, займає вищий щабель в соціальній ієрархії. Такий ієрархічний злет відбувається як наслідок своєрідного екзамену в майстерності, довершеності (адже царська дружина має бути в усьому довершеною): пряде дивне полотно, шиє вишукані сорочки, чим дивує царя, а коли той бачить її - бажає одружитись із нею.

Третя ознака – уроків має бути якомога більше. Майстерність Василини – результат праці, не обмеженої у часі. Тому справедливою залишається думка провідних психологів, що шкільний предмет може бути засвоєний в певній мірі, якщо він реалізується мінімум 2 уроками на тиждень. Шкільні предмети з меншою періодичністю уроків не можуть бути засвоєні в повній мірі. Зрозуміло, що збільшення годин на засвоєння предмету наближає дітей до майстерності.

Четверта ознака – кожний урок наближає до екзамену, після екзамену розпочинається новий урок і так безкінечно.

Підсумуємо. Урок – не тільки компонент шкільного життя. Ми послуговуємся поняттям «життєві уроки». Виконання таких уроків допомагає нам жити щасливо, хоча екзамени по ним бувають здебільшого суворі. Це так звані посвяти, ініціації, через які проходять і юнаки, і дівчата.

Хлопчик бере уроки відповідальності і мужності та доводить, що він юнак. Юнак доводить, що він чоловік, який достойний мати дружину і виховувати дітей. Одружений чоловік доводить, що він хазяїн і господар своєї долі.

Дівчина доводить, що вона здатна бути нареченою. Наречена доводить, що вона здатна бути вірною дружиною і гарною матір’ю. Дружина і мати доводить, що вона здатна наповнити дім і родину турботою та любов’ю.

О.М. Мандровний