План семінару:

1. Необхідність аналізу власного уроку. Базова типологія методів навчання на уроках літератури.

О.М. Мандровний, методист міського методичного центру

2. Визначення теми і мети уроку літератури (навчальної – розвивальної – виховної)

В.П. Сироватка, вчитель української мови та літератури ЗОШ № 1

3. Послідовності розбору (аналізу) літературного твору:

3.1. шлях аналізу «вслід за автором»;

3.2. пообразний шлях аналізу;

3.3. проблемно-тематичний шлях аналізу;

3.4. комбінований шлях аналізу

О.П. Ходос, вчитель української мови та літератури ЗОШ № 1

Н.П. Гапон, вчитель зарубіжної літератури ЗОШ № 1

4. Складові частини (ланцюжок навчальних ситуацій) уроку літератури:

4.1. розподіл часу уроку по навчальних ситуаціях;

4.2. структура уроку в середніх класах;

4.3. структура уроку на 1 годину вивчення невеликого художнього твору;

4.4. структура оглядового уроку (1 приклад)

4.5. структура уроку з розгляду біографії та творчого шляху письменника

Яшуніна Л.В., вчитель російської мови та літератури ЗОШ № 1

Список використаних джерел:

1. Мірошниченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах. Підручник /Л.Ф. Мірошниченко – К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. – 432 с.

До пункту 2: Розділ 7. Урок світової літератури. Стор. 142 – 153

До пункту 4: Розділ 7. Урок світової літератури. Стор. 153 – 164

До пункту 3. Розділ 9. Етапи вивчення твору світової літератури. Стор.214-239

2. Степанишин Б. Викладання української літератури в школі /Б. Степанишин. – К.: РВЦ «Проза», 1995. – 256 с.

Рекомендації

 теоретичного семінару для  вчителів-словесників

Методична грамотність вчителя словесності під час самоаналізу уроку літератури

З метою  підвищення рівня професійної майстерності вчителів в конструюванні та побудові уроку літератури, в загальному керуванні пізнавальною діяльністю учнів

РЕКОМЕНДУЄМО:

1. Систематично здійснювати аналіз та оцінювання власного уроку мовою методичної науки з урахуванням положень авторської школи професора Л.Ф. Мірошниченко, окреслених на даному семінарі.

Вчителі. Постійно.

2. В рамках самоосвіти побудувати власну ієрархію цілей з метою визначення власного стилю викладання шкільного курсу літератури.

Вчителі. Постійно. 

3. В рамках самоосвіти вибрати та засвоїти 1-2 класифікації методів навчання, які допоможуть відобразити персональні підходи до планування уроку літератури.

Вчителі. Постійно.

4. Відповідно до специфіки предмету формулювати тему уроку літератури у художньому стилі мовлення, а в класному журналі – у науковому.

Вчителі. Постійно.

5. Підбирати під час формулювання триєдиної мети уроку слушні дієслова.

Вчителі. Постійно.

6. Будувати урок літератури з урахуванням часової узгодженості між навчальними ситуаціями.

Вчителі. Постійно.

7. Ознайомити вчителів української мови та літератури, зарубіжної літератури, російської мови та літератури з матеріалами даного семінару.

Керівники  шкільних методичних об’єднань.

О.М. Мандровний, методист міського методичного центру 

управління освіти і науки Славутицької міської ради 

Київської області

Необхідність аналізу власного уроку

Ключове слово в темі нашого семінару «Самоаналіз», але метою нашого семінару  не є повторення пунктів плану самоаналізу уроку після його відкритого проведення.

Мета – обговорення шляхів конструювання уроку літератури з метою усунення грубих помилок під час його проведення і можливістю пояснення його структури мовою методичної науки.

Серед типових помилок під час підготовки до уроку є наступні:

1) вихід уроку за межі 45 хвилин;

2) непривабливість теми для учнів, невідповідність теми змісту уроку;

3) зайві елементи в структурі уроку.

Структура уроку літератури суттєво відрізняється від структури уроку мови. План уроку літератури стандартизований, усталений, план уроку гнучкий, дозволяє імпровізувати.

Окрім помилок у плануванні уроку, існують інші проблеми.

Існує практика використання друкованих посібників із конспектами уроку. Це добре, бо економить час на підготовку. Водночас це не сприяє розвитку самостійності у складанні плану уроку.

Створює проблему для певного кола вчителів обговорення їхніх уроків учнями і батьками типу «урок поганий, нецікавий», «вчитель поганий, нецікавий». Це може бути помилкове твердження, і вчитель змушений захищатися від подібних звинувачень....

Практичне завдання-пам’ятка

Дане завдання направлено на розуміння цілепокладання під час планування уроку літератури.

Прочитайте перелік навчальних ситуацій (елементів уроку), для кожної з них визначена мета.

Пригадайте будь-який урок літератури із Вашої практики та позначте в лівих квадратах навчальні ситуації (елементи уроку) з нього. 

В правих квадратах пронумеруйте цілі до кожної з вибраних навчальних ситуацій так, щоб утворилась ієрархія цілей. Номери слід проставити за принципом поступової відмови від реалізації мети знизу доверху. Тобто під № 1 має бути мета, від реалізації якої можна відмовитись в останню чергу, під останнім номером має бути мета, від реалізації якої можна відмовитись у першу чергу.

Наприклад, за браком часу учитель бачить, що на даному уроці переказ учнями окремих уривків неможливий, тому від мети щодо розвитку усного мовлення він може відмовитися і реалізувати його на наступних уроках. Тобто вчитель в реаліях шкільного життя визнає, що така мета для нього не є пріоритетною на даному уроці. Водночас інший учитель, якщо вважає цю мету для себе пріоритетною, навіть за браком часу проведе переказ учнями окремих уривків з художнього твору, скоротивши час на інші навчальні ситуації.

Виконання даного завдання дозволяє зрозуміти, що різниця між однаковими (однакова тема) уроками у двох вчителів полягає у різній ієрархії цілей, які вони реалізують власними уроками.